Різниця в лікуванні зубів з використанням мікроскопу і без

Усі медичні спеціальності так чи інакше тісно пов’‎язані. У деяких клінічних випадках лікар-стоматолог вимушений направити пацієнта на консультацію до лікаря іншої спеціалізації для того, щоб краще діагностувати проблему, дослідити причини її виникнення, встановити остаточний діагноз та скласти план лікування. Сьогодні стоматологи часто працюють у команді з лікарями-лорами.

Найбільш розповсюдженою причиною звернення пацієнта до оториноларинголога є одонтогенний гайморит. Гайморит-це запалення слизової оболонки гайморової пазухи. Причиною виникнення одонтогенного гаймориту може бути інфекція в кореневих каналах зубів верхньої щелепи та навколишніх тканин. У такому випадку пацієнти будуть скаржитись на:

Біль у верхній щелепі та зубах верхньої щелепи;
Виділення з порожнини носа;
Відчуття важкості у носових пазухах і вухах;
Головний біль, що посилюється при нахилі голови вперед;
Можливу сльозотечу;
Загальну слабкість та підвищення температури тіла.
Для діагностики одонтогенного гаймориту призначаються додаткові методи обстеження, а саме рентгенологічне дослідження або комп’‎ютерну томографію.

У такому випадку причинний зуб, що спровокував виникнення запалення у верхньощелепній пазусі, потребує ендодонтичного лікування, тобто механічну та медикаментозну обробку системи кореневих каналів зуба та їх якісне пломбування для ліквідації запального процесу. Паралельно призначається антибактеріальна терапія за показаннями. Допомога лікаря-лора полягає в промиванні пазух, а також призначенні засобів, що відновлюють прохідність природних отворів гайморової пазухи. Якщо причинний зуб значно зруйнований або запалення навколо верхівки досягає занадто великих розмірів лікар-стоматолог вирішує питання про доцільність збереження зуба або його можливе видалення.

Причиною виникнення захворювання також може бути сполучення між порожниною рота та гайморовою пазухою після видалення зуба верхньої щелепи. Така клінічна ситуація потребує ушивання сполучення, що виникло, з подальшою консультацією лікаря-лора.

Оториноларинголог також консультує пацієнтів перед стоматологічними хірургічними маніпуляціями із залученням в процес гайморової пазухи. Наприклад, перед синус-ліфтингом, необхідним за показаннями для проведення імплантації в порожнині рота.

А що ж робити пацієнту, коли гайморит тривалий час не проходить?

По-перше, необхідно зробити комп’‎ютерну томографію пазух в трьох проекціях.

По-друге, виключити одонтогенне походження інфекції (тобто від зуба) або ліквідувати наявне запалення на верхівці кореня зуба.

По-третє, важлива консультація лікаря-лора, який детально обстежує стан гайморової пазухи, визначає проблеми та шляхи їх вирішення.

Ні в якому разі не відкладайте консультацію стоматолога та лора, якщо Вас турбують подібні скарги. Пам’‎ятайте: чим раніше почати лікувати захворювання, тим більше шансів на швидкий та успішний перебіг. Командна робота лікарів різних спеціальностей забезпечує пацієнта повноцінною діагностикою та комплексним підходом до лікування захворювання.

При виникненні хоча б однієї або кількох перерахованих скарг, звертайтесь за кваліфікованою допомогою до лікарів.

Будьте здорові!

З турботою про вас, стоматологічна клініка ViLiDA!

Сріблити чи герметизувати – обираємо разом!

Добре відомо, що карієс у дітей зустрічається частіше ніж у дорослих. Зубна емаль молочних зубів дуже м’яка та вразлива, тому піддається згубному впливу бактерій. Якщо нехтувати гігієною ротової порожнини малюка, то згодом на зубах можуть з’явитися плями, а потім невеликі дірки. Але краще до цього не доводити! Щоб запобігти розвитку зубних захворювань, потрібно кожні 3 місяці перевіряти стан зубів дитини у стоматолога та застосовувати ефективні профілактичні заходи: герметизація фісур або сріблення зубів.

Давайте по черзі. Сріблення молочних зубів що це та навіщо?
Процедура сріблення молочних зубів – один із популярних та ефективних способів профілактики карієсу у дітей віком до 3-х років. Виглядає це дуже просто: лікар ватною паличкою протирає уражені ділянки зуба, покриваючи їх спеціальним розчином (30% розчин нітрату срібла). В результаті цього на зубах утворюється спеціальна плівочка, яка проникає в уражені ділянки зуба та запобігає розвитку каріозних процесів. 

Переваги сріблення молочних зубів:

• зупиняє розвиток карієсу;
• безболісно;
• швидко;
• низька вартість;
• можливість проводити діткам до 3-х років.

Однак дана процедура має й недоліки:

• не лікує карієс, а лише сповільнює його розвиток;
• невисока ефективність процедури для жувальних зубів;
• під впливом розчину зубна емаль темнішає;
• необхідно повторювати кожен місяць;

Можна зробити висновок, що задача сріблення молочних зубів – уповільнити розвиток карієсу, покращити гігієну ротової порожнини та відтягнути пломбування зубів. Дана процедура є тимчасовою.

Тепер поговоримо про герметизацію фісур молочних зубів
Герметизація фісур – важливий метод профілактики карієсу. Фісури — це заглиблення, які знаходяться на жувальних зубах. Дуже важливо провести герметизацію відразу ж, після прорізування постійних жувальних зубів. Адже щойно прорізані зуби дуже слабкі й легко піддаються впливу бактерій. Герметизація дозволяє наповнити фісури спеціальним захисним розчином.

Цей метод має наступні переваги:

• безболісно;
• забезпечує додатковий захист зубів та зміцнює емаль;
• запобігає розвитку каріозних процесів;
• захист від появи вторинного карієсу.

Щодо недоліків, то деякі спеціалісти стверджують, що після обробки зубів спеціальним гелем природний ріст та формування зубів погіршуються. Також для обробки одного елементу зуба потрібно приблизно 20 хвилин. Не кожна дитина зможе висидіти, якщо потрібно обробити декілька таких елементів.

Отже, і герметизація і сріблення зубів являються профілактичними заходами запобігання карієсу. Ми пояснили плюси та мінуси кожного методу, але вибір залишається за Вами. А щоб не сумніватися та прийняти правильне рішення, то краще запишіться на прийом до наших спеціалістів, Вони оглянуть зубки вашої дитини та підберуть більш прийнятний метод профілактувати для Вашого випадку.

Анестезією називають комплекс заходів, метою яких є усунення больових відчуттів при стоматологічному лікуванні. Зараз лікування зубів без болю за допомогою спеціальних препаратів дозволяє людям, які бояться больових відчуттів при стоматологічному втручанні, отримувати якісне лікування без будь-якого психоемоційного хвилювання і стресу. Знеболення дозволяє не тільки пацієнтові розслабитися і перенести лікування набагадто легше, але також дає можливість стоматологу більш якісно і оперативно провести всі необхідні маніпуляції, не заспокоюючи при цьому хворого.

Які бувають види анестезії?

З моменту, коли ефір вперше став використовуватися як препарат для загального наркозу, медицина зробила крок далеко вперед. Сучасні стоматологічні клініки використовують різні види анестезії, які підбираються виходячи з проблеми, яка присутня у пацієнта, а також складності її лікування. Також анестезія може використовуватися за бажанням пацієнта навіть у тих випадках, коли в цьому немає особливої необхідності (за винятком медичних протипоказань).

Існує три основних види анестезії, які використовуються в стоматологічному лікуванні. Розглянемо кожен з них детальніше, щоб з’ясувати плюси і мінуси в тих чи інших випадках.

1. Місцева анестезія

При даному виді знеболювання анестетик вводиться в м’яку тканину ясен, а також в кістку або окістя. За рахунок цього досягається точкове знеболювання в тому місці, де буде здійснюватися лікування. Такий вид анестезії може здійснюватися безпосередньо стоматологом.

Плюси:

У 95% випадків, при яких необхідно здійснювати амбулаторне стоматологічне лікування, підходить саме місцева анестезія;
Даний метод знеболення вважається найбільш щадним щодо медикаментозного навантаження на організм;
Місцева анестезія доступна за ціною.
Мінуси:

Короткочасні больові відчуття при введенні голки шприца з анестетиком;
Може знадобитися кілька уколів для повного усунення болю (залежить від індивідуальних особливостей організму);
Така анестезія має локальну дію і не впливає на свідомість пацієнта.
2. Наркоз (загальна анестезія)

Наркоз – це знеболювання, що досягається шляхом повного відключення свідомості пацієнта за допомогою спеціальних препаратів, при якому відбувається релаксація всіх основних систем організму. Загальний наркоз використовується в разі хірургічного стоматологічного втручання і проводиться тільки спеціальним лікарем анестезіологом-реаніматологом.

Плюси:

Повна відсутність будь-якого болю;
Пацієнт не пам’ятає про проведені маніпуляції після виходу зі стану наркозу.
Мінуси:

Можливий утруднений або тривалий вихід пацієнта зі стану наркозу;
Існує ризик появи ускладнень;
Можливий негативний вплив на дихальну і серцево-судинну системи.
3. Седація

Лікування в медичному сні або седація передбачає використання малої дози седативного медикаментозного препарату, який дозволяє ввести пацієнта в стан легкого сну, завдяки чому виключається компонент страху, а також тривожності або психічного хвилювання.

Плюси:

Мінімальний ризик появи побічних ефектів;
Можливість лікування відразу декількох проблем за одне відвідування стоматолога;
Простий вихід із стану сну;
Системи організму при седації продовжують функціонувати як зазвичай;
У пацієнта повністю відсутня больові відчуття і страх.
Найчастіше, коли йдеться про стоматологічне лікування під наркозом, передбачається саме седація. Даний метод дуже популярний у стоматологів, так як дає можливість максимально нешкідливо і комфортно здійснювати будь-які медичні маніпуляції і майже не має недоліків.

Види седації

1. Поверхнева

Цей різновид лікування в медичному сні найчастіше застосовується в амбулаторній практиці. Метод заснований на контрольованому і безперервному введенні пацієнту анестетика внутрішньовенно. При цьому людина залишається в свідомості і здатна виконувати прохання стоматолога, однак вона знаходиться в розслабленому стані, при якому повністю відсутні страх, тривожність, а всі проведені маніпуляції сприймаються спокійно.

2. Глибока

Доза препарату збільшується, і пацієнт вводиться в стан сну. При глибокій седації больові відчуття не вимикаються повністю, тому додатково використовують місцеву анестезію. Даний метод анестезії схожий із загальним наркозом, однак у нього менше протипоказань і побічних ефектів – глибока седація переноситься організмом набагато простіше і без наслідків, на відміну від наркозу.