Знижки для військових -20% Знижки для військових -20% Знижки для військових -20% Знижки для військових -20% Знижки для військових -20%

Мета ортодонтичного лікування полягає у виправленні існуючих природних або придбаних дефектів, утворених в жувальної-мовному апараті людини. Перед початком будь-якого стоматологічного лікування необхідна діагностика і підготовка. Тільки при якісної ортодонтической діагностиці можна досягти хороших результатів лікування:
• сформувати правильне і рівне становище зубів;
• скорегувати співвідношення верхнього та зубного ряду;
• домогтися правильного функціонування щелеп;
• виправити порушення зубного ряду, що впливають на загальну естетику особи.

Діагностика перед ортодонтичним лікуванням складається з комплексу заходів, спрямованих на отримання важливої інформації про порушення і дефекти зубного ряду для кожного конкретного пацієнта. Після цього ортодонт збирає і аналізує отримані відомості, щоб на їх основі скласти індивідуальний план лікування.

Комплексна ортодонтическая діагностика особливо важлива для юних пацієнтів – дітей і підлітків. При роботі з жувальної-мовним апаратом зростаючого організму фахівець не тільки коригує положення зубів, але також здійснює багаторівневу регулювання процесу зростання всієї зубощелепної системи.

Види діагностики, використовувані в сучасному ортодонтичному лікуванні

1. Комп’ютерна томографія – даний метод повсюдно застосовується ортодонтами, незважаючи на те, що з’явився він порівняно недавно. МРТ дає достовірну і якісну інформацію про стан щелепного апарату. За допомогою томографії роблять пошарові знімки ділянок щелепи, яким потрібно приділити особливу увагу при діагностиці;

2. МРТ (магнітно-резонансна томографія) – в ряді захворювань побачити всю їх складність і глибину можна лише за допомогою знімків МРТ;

3. Ортопантомограмма (панорамний знімок) – різновид томограми, яка дає можливість детально відобразити картину кісткової тканини. Ортопантомограмма має широкий огляд і дозволяє отримати дуже якісні деталізовані знімки, на яких видно:
• видимі межі патологій;
• розташування кореневої системи;
• основні пазухи;
• кісткова зубна тканина.

4. Рентген – даний метод зараз відноситься до числа низькоефективних і застосовується в клініках, де немає більш сучасного діагностичного обладнання;

5. ТРГ (телерентгенограмм) – даний метод діагностики передбачає створення дуже докладного знімка в необхідної області, де буде добре видно все тканини. Завдяки ТРГ можна:
• З’ясувати ступінь проходження м’яких тканин в порожнині рота;
• Винести висновок про існуючі кісткових утвореннях;
• Більш детально розглянути тверду зубну тканину;
• Виконати глибокий ортодонтический аналіз.

6. Фотопротокол – візуалізація того, як зуби будуть виглядати після повного курсу лікування.
На основі всіх отриманих в ході діагностичного дослідження даних ортодонт становить план підготовки та ортодонтичного лікування.

ІНШІ СТАТТІ

Дитяча стоматологія:

Дитяча стоматологія: за чим мають слідкувати батьки від народження дитини

 

Турбота про зуби – незмінна частина життя кожної людини з моменту її народження. Попри те, що молочні дитячі зубки – це тимчасове явище, довіряти турботу про них не варто одній лише зубній феї. Від того, наскільки правильно батьки стежать за станом ротової порожнини своєї дитини, буде залежати те, як часто в майбутньому їй доведеться відвідувати стоматолога.

Поява молочних зубів – на що звернути увагу

 

Поява молочних зубів відбувається поступово:
14-16 місяців – тимчасові жувальні зуби;

• 1,5 року – ікла;

• 1,5 – 2 роки – другі жувальні зуби;

• 3 роки – повний ряд з 20-и молочних зубів.

 

Якщо до року у малюка ще не з’явилися перші зубки, варто звернутися за консультацією до стоматолога. Є ймовірність, що прорізування вже на підході. Дитячий стоматолог може дати рекомендації для батьків, наприклад, змінити раціон дитини, додати в нього більше вітаміну D (часто затримка росту зубів може бути викликана рахітом).
Не останню роль відіграє спадковість. Якщо у когось з батьків теж спостерігалося запізнення прорізування, швидше за усе, у дитини буде подібний випадок. Дуже рідко зустрічається таке захворювання як адентія. Це повна відсутність зубних зачатків, викликана порушеннями в процесі внутрішньоутробного розвитку. У будь-якому випадку – не забувайте про візит до стоматолога навіть тоді, коли зубки ще не з’явилися, так можна буде виявити проблеми на початковому етапі.

 

Привчання дитини до правильного дихання

Однією з найважливіших причин виникнення аномалій прикусу є ротове дихання. Під час того, як дитина дихає ротом, язик опускається вниз. Через це відбувається недолік компенсації тиску, яке забезпечується на верхній зубний ряд з боку щік. Результатом є звуження та скручування верхнього зубного ряду.
Батьки повинні стежити за тим, щоб дитина дихала правильно – через ніс. Піклуватися про це варто з моменту, коли малюк починає засипати з соскою – почекайте поки він засне та витягніть її з рота. Через пустушки язик знаходиться у неправильному положенні. Якщо уві сні дитина відкриває ротик, закривайте його, щоб вона дихала носом.

 

Також варто подбати про те, щоб після перенесеної нежиті, коли малюк дихав ротом, дана звичка не вкоренилася. Після того як проходить закладеність, стежте за носовим диханням та не давайте дитині часто дихати через рот.

 

Коли потрібно починати корекцію прикусу?

 

Після того, як проріжуться усі 20 молочних зуба (2-3 роки), можна записатися на профілактичний прийом до ортодонта. Діагностика допоможе поставити діагноз та визначити необхідність лікування. Найчастіше на цьому етапі рекомендують спеціальну гімнастику для тренування щелепних м’язів. Коли у дитини спостерігаються проблеми з носовим диханням, слід звернутися до отоларинголога.

 

Вирівняти прикус легше та швидше за усе у віці до 5-и років в процесі активного формування й рухливості кісткової тканини. З 7-и років можна вже починати використовувати знімні системи (капи, пластинки або трейнери), а також встановлювати часткові брекет-системи.
Прикус у підлітків починають виправляти з 12-14 років, після того, коли з’являються усі корінні зуби, але залишається рухливість кісткової тканини.

 

Гігієна молочних зубів

 

 

Чекати, поки зубів у дитини стане більше, щоб почати доглядати за ними, не варто. З самого першого зуба можна починати формувати корисну звичку у малюка. Дитячі стоматологи радять батькам самостійно чистити зуби дітям до 6-и років, показуючи, як правильно рухати щіткою (від основи зуба вимітаючими рухами).

 

Щоб зробити процес більш цікавим та приємним, перетворіть ритуал у гру та робіть це разом з дитиною – вона завжди хоче бути такою ж, як і її батьки.

 

Як часто відвідувати дитячого стоматолога?

 

Фахівці стоматологічної клініки «ViLiDa» настійно рекомендують приводити дитину на огляд не рідше 1 разу на 3 місяці – усього виходить 4 відвідування в рік. Настільки часті візити необхідні тому що у дітей розвиток проходить вкрай швидко, що стосується і зубів. Молочні зуби більш схильні до утворення карієсу. Регулярне відвідування дитячого стоматолога допоможе запобігти розвитку серйозних захворювань ротової порожнини та сформувати красиву, рівну й здорову посмішку у дитини.

 

ЧИТАТИ ДАЛІ
Сріблити чи герметизувати – обираємо разом!

Сріблити чи герметизувати – обираємо разом!

 

Добре відомо, що карієс у дітей зустрічається частіше ніж у дорослих. Зубна емаль молочних зубів дуже м’яка та вразлива, тому піддається згубному впливу бактерій. Якщо нехтувати гігієною ротової порожнини малюка, то згодом на зубах можуть з’явитися плями, а потім невеликі дірки. Але краще до цього не доводити! Щоб запобігти розвитку зубних захворювань, потрібно кожні 3 місяці перевіряти стан зубів дитини у стоматолога та застосовувати ефективні профілактичні заходи: герметизація фісур або сріблення зубів.

 


Давайте по черзі. Сріблення молочних зубів що це та навіщо?
Процедура сріблення молочних зубів – один із популярних та ефективних способів профілактики карієсу у дітей віком до 3-х років. Виглядає це дуже просто: лікар ватною паличкою протирає уражені ділянки зуба, покриваючи їх спеціальним розчином (30% розчин нітрату срібла). В результаті цього на зубах утворюється спеціальна плівочка, яка проникає в уражені ділянки зуба та запобігає розвитку каріозних процесів. 

 

Переваги сріблення молочних зубів:

 

  • зупиняє розвиток карієсу;
  • безболісно;
  • швидко;
  • низька вартість;
  • можливість проводити діткам до 3-х років.

 

Однак дана процедура має й недоліки:

 

  • не лікує карієс, а лише сповільнює його розвиток;
  • невисока ефективність процедури для жувальних зубів;
  • під впливом розчину зубна емаль темнішає;
  • необхідно повторювати кожен місяць;

 


Можна зробити висновок, що задача сріблення молочних зубів – уповільнити розвиток карієсу, покращити гігієну ротової порожнини та відтягнути пломбування зубів. Дана процедура є тимчасовою.

 

Тепер поговоримо про герметизацію фісур молочних зубів
Герметизація фісур – важливий метод профілактики карієсу. Фісури — це заглиблення, які знаходяться на жувальних зубах. Дуже важливо провести герметизацію відразу ж, після прорізування постійних жувальних зубів. Адже щойно прорізані зуби дуже слабкі й легко піддаються впливу бактерій. Герметизація дозволяє наповнити фісури спеціальним захисним розчином.

 

Цей метод має наступні переваги:

 

  • безболісно;
  • забезпечує додатковий захист зубів та зміцнює емаль;
  • запобігає розвитку каріозних процесів;
  • захист від появи вторинного карієсу.

 


Щодо недоліків, то деякі спеціалісти стверджують, що після обробки зубів спеціальним гелем природний ріст та формування зубів погіршуються. Також для обробки одного елементу зуба потрібно приблизно 20 хвилин. Не кожна дитина зможе висидіти, якщо потрібно обробити декілька таких елементів.

 


Отже, і герметизація і сріблення зубів являються профілактичними заходами запобігання карієсу. Ми пояснили плюси та мінуси кожного методу, але вибір залишається за Вами. А щоб не сумніватися та прийняти правильне рішення, то краще запишіться на прийом до наших спеціалістів, Вони оглянуть зубки вашої дитини та підберуть більш прийнятний метод профілактувати для Вашого випадку.

ЧИТАТИ ДАЛІ
Зубний наліт: у чому небезпека і як вберегтися?

Сьогодні професійна гігієна – найпопулярніша процедура серед пацієнтів, які піклуються про красиву та здорову посмішку. Навіть при дотриманні щоденного домашнього чищення зубів не завжди можна похвалитися ідеальною гігієною порожнини рота. Найчастіше це пов’язано з недотриманням основних гігієнічних правил догляду та наявністю шкідливих звичок, таких як паління. Важливо розуміти, що саме погана гігієна порожнини рота провокує виникнення зубного нальоту та каменю і стає першочерговим чинником захворювань зубів та ясен.

Тож що ж таке зубний наліт і чому він є небезпечним?

Зубний наліт – це скупчення бактерій, які накопичуються на поверхні зуба після вживання їжі та напоїв з барвниками. Позбутися цього скупчення бактерій, так званого м’якого зубного нальоту, можна за допомогою зубної щітки і пасти. Але невдовзі, через кілька годин після чищення зубів, ціла армія різних мікробів знову атакує ротову порожнину. Зубний наліт накопичується не тільки на зубах, а також у міжзубних проміжках. Небезпечним є те, що бактерії, які містяться в зубному нальоті, виділяють кислоту, а вона здатна руйнувати емаль зуба.

Застарілий зубний наліт твердіє і перетворюється на зубний камінь, що призводить в подальшому до розвитку карієсу, захворювань ясен та навіть втрати зубів у запущених випадках.

Основним та найдієвішим методом запобігання утворення зубного нальоту та зубного каменю є дотримання ретельної гігієни ротової порожнини. Якщо нехтувати правилами домашнього догляду, бактерії скупчуються спочатку на поверхні зуба, а згодом стають небезпечними для всього організму, адже потрапляють до різних органів нашого тіла. До речі, корисний факт: наявність зубного каменю в порожнині рота збільшує ризик інфаркту в 2 рази!

Отже, виділимо такі важливі поради по догляду за порожниною рота, які допоможуть уникнути накопичення зубного нальоту та зубного каменю:

Чистити зуби за допомогою зубної щітки (мануальної чи електричної) та зубної пасти протягом 2-3 хвилин двічі на день.
Змінювати зубну щітку або насадки до електричної зубної щітки кожні 3 місяці.
Використовувати міжзубні йоршики та флоси для очищення міжзубних проміжків.
Не забувати про чистку язика.
Користуватися іригатором.
Додатково застосовувати ополіскувач для покращення ефекту чищення.
Дотримуючись цих неважких, але таких корисних порад, можна запобігти накопиченню зубного нальоту та зубного каменю на поверхні зубів. А це являється найкращою профілактикою стоматологічних захворювань.

Також важливо не забувати про професійну гігієну ротової порожнини в стоматологічному кріслі. Лікар-стоматолог проводить комплекс заходів, направлених на попередження розвитку карієсу та захворювання ясен.

У нашій клініці професійна гігієна ротової порожнини включає такі 6 етапів:

Зняття твердих зубних відкладень за допомогою ультразвуку.
Зняття м’якого зубного нальоту з використанням повітряно-абразивної системи Air-flow.
Полірування зубів пастою.
Чищення міжзубних проміжків (флосинг).
Флюоризація зубів.
Навчання індивідуальній гігієні ротової порожнини – лікар разом з пацієнтом підбирає всі необхідні засоби і предмети гігієни за показаннями, а також удосконалює навички їх використання.
Професійне чищення рекомендовано обов’язково проводити раз в півроку, а при наявності у пацієнтів брекетів чи імплантів – раз в 3 місяці. При відтягуванні чистки, цей процес може бути більш тривалим по часу та супроводжуватись неприємними відчуттями.

Пам’ятайте, що інвестування в професійну гігієну – це суттєве заощадження грошей у майбутньому.

Сяйте своєю красивою та здоровою посмішкою разом з нами!

З турботою про Вас, ViLiDA!

ЧИТАТИ ДАЛІ